THE METHODOLOGICAL MANUAL TO THE EDUCATIONAL COMICS “THE COUNTRY THAT CREATES THE FUTURE” AS AN EXAMPLE OF AN INNOVATIVE APPROACH TO TEACHING FOREIGN LANGUAGES (BASED ON STUDIES OF G.HOFSTEDE AND W.OUCHI)
K.V.Bagration, Ph.D.,an associate teacher at
Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Swiss Institute of Cultural Diplomacy
THE METHODOLOGICAL MANUAL TO THE EDUCATIONAL COMICS “THE COUNTRY THAT CREATES THE FUTURE” AS AN EXAMPLE OF AN INNOVATIVE APPROACH TO TEACHING FOREIGN LANGUAGES (BASED ON STUDIES OF G.HOFSTEDE AND W.OUCHI)
The article gives a brief theoretical and methodological analysis of the Swiss experimental educational comics "The country that creates the future" and a methodological manual developed for it. This innovative educational project was made possible with co- authorship of Natalia Semyan PhD., support of Dr.Huib Wursten, the author of the The 7 Mental Images of National Culture: Leading and Managing in a Globalized World research and mentorship of Dr.Oleg Manyuta (Swiss Institute of Cultural Diplomacy). We demonstrate these materials as an example of an innovative approach to teaching foreign languages while involving various studies on cultural management, Swiss partnership policy and its connection to modern Ukraine. This work represents a first step towards building a comprehensive overview of current research on issues related to English language learners and their advancement through understanding the globalized world of today, culture differentiations and mentality. It is intended to be for a wide circle of researchers and educators who are bridging the theory and practice in the area of English language learning. In addition, we address this article to a post – Covid educational network, realising that moreand more, schools and universities are offering blended language and remoteteaching options to their learners and teaching staff. The suggestions and approaches mentioned in this article address topics related to both modern language teachers and students such as methodics, country studies, cultural adjustment, conflictology and policy issues that impact modern education situations. The authors would like to emphasize that this work does not represent a complete description of the project, but rather focuses on its key issues. The educationalist is invited to involve culturological research by G. Hofstede and W. Ouchy for a deeper and more diverse presentation of educational material. Consequently, the authors provide an innovative overview to fill the gaps in theory and practice for language teachers. It is stated that such interdisciplinary approach is considered as an integral part of the modern student 's cognitive development and successful cultural integration without diminishing the culture of their own.
Key words: global thinking, educational comics, linguistics, cultural integration, social influence, innovative approach, foreign language, G. Hofstede, W. Ouchi,pedagogical culture .
МЕТОДИЧЕСКАЯ РАЗРАБОТКА К УЧЕБНОМУ КОМИКСУ «СТРАНА, КОТОРАЯ СОЗДАЕТ БУДУЩЕЕ» КАК ПРИМЕР ИННОВАЦИОННОГО ПОДХОДА К ОБУЧЕНИЮ ИННОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ (НА ПРИМЕРЕ ПРИВЛЕЧЕНИЯ КУЛЬТОРОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ Г.ХОФСТЕДЕИ У.ОУЧИ).
агратион К. В., канд.филол.наук, ассистент,
Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко., Г. Киев
Статья посвящена краткому теоретическом и методическому анализу экспериментального учебного комикса «Страна, которая создает будущее» и методической разработки к нему. Совокупность материалов и методов, на которые мы ссылаемся в статье, демонстрируются как пример инновационного подхода к обучению иностранным языкам. В частности, предлагается применить культурологические исследования Г. Хофстеде и У.Оучи для более глубокого и разностороннего вовлечения учителя и ученика в учебный процесс. Констатируется, что такой междисциплинарный подход является неотъемлемым атрибутом познавательного развития современного ученика, особенно в реалиях дистанционного обучения во времена всемирной пандемии Covid 19. Данная статья публикуется при поддержке Швейцарского Института Культурной Дипломатии.
Ключевые слова: глобальное мышления, учебный комикс, лингвострановедение, этнопсихология, социальное влияние, инновационный подход, иностранный язык, Г. Хофстеде, У.Оучи, педагогическая культура.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДО НАВЧАЛЬНОГО КОМІКСУ «КРАЇНА,ЩО СТВОРЮЄ МАЙБУТНЄ» ЯК ПРИКЛАД ІННОВАЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ (НА ОСНОВІ ЗАЛУЧЕННЯ КУЛЬТОРОЛОГІЧГИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Г.ХОФСТЕДЕ ТА У.ОУЧІ)
Стаття присвячена короткому теоретичному та методичному аналізу експериментального навчального коміксу «Країна, що створює майбутнє» та методичної розробки до нього. Сукупність матеріалів та методів, на які ми посилаємось у статті, демонструються як приклад інноваційного підходу до навчання іноземних мов. Зокрема, пропонується застосувати культурологічне дослідження Г. Хофстеде та У.Оучі для більш глибокого та різностороннього залучення вчителя та учня у навчальний процес. Констатується, що такий міждисциплінарний підхід є невід’ємним атрибутом пізнавального поступу сучасного учня, особливо у реаліях дистанційного навчання за часів всесвітньої пандемії Covid 19 . Дана стаття публікується за підтримки Швейцарського Інституту Культурної Дипломатії.
Ключові слова: глобалізоване мислення, навчальний комікс, лінгвокраїнознавство, етнопсихологія, соціальний вплив, інноваційний підхід, іноземна мова, Г. Хофстеде , У.Оучі,педагогічна культура .
З часу здобуття незалежності та анонсованого безвізу, Україна позиціонує себе як органічний складник Європи та все більше відчуває себе як рівноправний партнер.Швейцарія одна із найперших країн, яка визнала незалежність України 23 грудня 1991 року, у лютому 1993 року Україна відкрила посольство в Берні, у липні 1992 в Києві було відкрито Посольство Швейцарії в Україні [1]. Із точки зору поєднання накопичених викладачами та учнями знань, умінь і навичок у галузі опанування декількох мов, ця країна може поділитися унікальним досвідом педагогічної культури, оскільки ми спостерігаємо унікальну ситуацію, коли державними визнано аж чотири мови- французьку, німецьку, італійську та поступово зникаючу ретороманську мову. Відомо, що у цій європейській країні до навчання іноземних мов прийнято підходити із принципів симбіозу іноваційного лінгвістичного та культурологічного досвіду. Тож, методична розробка до навчального коміксу «Країна, що створює майбутнє», яка була укладена мною особисто у співавторстві із асистентом кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Н.Семян, якраз мала на меті допомогти учасникам навчального процесу ефективно застосовувати на заняттях із іноземної мови та лінгвокраїнознавства такого навчального коміксу за назвою «Країна, що створює майбутнє»[2]. Комікс був створений у партнерстві із агенством Swiss Pictures та I.D.Agent Interdimensionel та був презентован Швейцаським Посольством в Україні. Відаючи належне головній меті цього навчального коміксу, наша розробка присвячується не лише мотивації учнів до вивчення іноземних мов шляхом їх залучення до активної мовленнєвої діяльності та здобуття нових лінгвістичних знань, а й формуванню компетенції із лінгвокраїнознавства та етнопсихології. Нами були, також, запропоновані деякі сучасні форми проведення уроку з використанням інформаційних технологій для того, щоб зацікавити та переконати учнів у необхідності вивчення декілька мов, як засобу спілкування в сучасному «відкритому» інформаційному просторі та відповісти на виклики, з якими стикнулося суспільство підчас пандемії COVID. Існує багато визначень коміксу, всі вони в цілому зводяться до того, що комікс — це серія зображень, в якій розповідається якась історія. Скотт МакКлауд, автор книги «Суть коміксу» (англ. Understanding comics),пропонує коротке визначення «послідовні зображення», і повніше — «суміжні малюнки та інші зображення у смисловій послідовності»[3]. Комікс тісно пов'язаний з кіно, і особливо з мультиплікацією. Як відзначає все той же МакКлауд, «Фільм на плівці — це дуже повільний комікс»[4].Тому залучення до навчального процесу коміксів налаштують учнів на те, що за допомогою сучасних комунікаційних технологій вивчення будь- якої іноземної мови може бути задоволенням. Що стосується власне форми, яку обрали автори, вона дуже новаторська для вітчизняного вчителя та учня.За словами Бориса Філоненка, арткритика та аспіранта ХНУ ім. В. Н. Каразіна, станом на 2016 рік феномену коміксів в Україні як такого немає й ті поодинокі спроби, які існують чи існували це окремі експерименти окремих людей, але аж ніяк не масова культура[5]. З Філоненком погоджується Олена Колесник, професор кафедри теоретичної, прикладної культурології і музикознавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, яка наголошує що станом на 2013 рік український комікс та графічний роман знаходяться в стані формування[6].Все ж, графічні романи, комікси та манга поступово стають елементом масової української культури.Тому поступове залучення їх до навчального процесу є логічним кроком на шляху до вдосконалення іноземної мови, зокрема майбутніми студентами сходознавцями, оскільки багато сучасних підручників із японської та китайської мови укладені для учнів, рівень володіння мовою яких становить не менше ніж А1. Автори часто використовують комікси для пояснення та закріплення матеріалу. Сучасний стан міжнародних зв’язків України, про який зазначалося вище, вхід її до світового а надто до європейського міжкультурного простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб спілкування та пізнання іншої культури. Поза всяким сумнівом, основне призначення іноземної мови як предметної галузі навчання – сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками ефективного спілкування відповідно до цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах комунікації. Тому важливо сформувати базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому учні зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб. Крім того, ми схиляємось до того, що навчальний комікс це «відкрита система», тобто викладачі можуть використати сам комікс та методичну розробку як основу для створення власних завдань при вивченні рідної та іноземної мов. Оскільки комікси діють на рівні тексту і зображення, а сюжет пропонує різноманітні тематичні посилання, можливо застосувати уяву та залучити теми, що виходять за рамки предмета. Не виключаю, що студенти можуть створити власні комікси, за допомогою яких можна креативно розпочати вивчати або вдосконалити мову. Викладач може собі взяти на замітку, які види діяльності, що сприяють вивченню мови, учні вподобали найбільше, щоб в подальшому застосовувати їх на своїх уроках. Результативність навчально-виховної роботи викладача іноземної мови значною мірою залежить від врахування ним вікових особливостей учнів, їхніх потреб, інтересів та соціокультурної ситуації у країні. Нажаль учні приходять до школи, а далі - до вищого учбового закладу іноді без достатньої лінгвокраїнознавчої компетенціїї. Тому дуже важливо показати цікаві сторони вивчення іноземних мов, перспективи подальшого навчання в вищому учбовому закладі або працевлаштування, як умови професійного та особистого успіху в житті. Як і для будь-якої іншої справи, для опанування іноземними мовами потрібна позитивна мотивація — тобто бажання досліджувати, зацікавленість. Важливо, щоб учні самі прийшли до висновку, що є багато сфер їхнього життя, де вони стикаються з іноземними мовами та отримують від цього позитивні емоції та відчуття самовартості. Це і пісні на іноземних мовах, які подобаються студентам, і улюблені комп’ютерні ігри, де є вирази написані англійською, комп’ютерні програми з іноземними термінами для тих, хто цікавиться комп’ютерною технікою та новітні гаджети з установочними рекомендаціями, найчастіше англійською мовою, цікаві телепередачі по супутниковому телебаченню, сайти улюблених співаків, акторів, спортсменів, спілкування з однолітками в Інтернеті з інших країн та інше. Багатьох українських підліткиів цікавлять комікси, проте, у наші дні досить багато критики виливається з приводу прояву в суспільстві «кліпового мислення», «кліпової свідомості» та «кліпової культури» взагалі. Адже що ж тоді комікси, якщо не елемент кліпової культури у зародковому етапі?Чи використовуються вони лише для навчання іноземної мови або, також, як засіб швидкого занурення у культурний простір країни, мови якої ми навчаємо? Для мене, як культуролога та викладача іноземної мови, помітним та цікавим є факт мовленнєвої та соціокультурної поліфонії, про яку ми неодноразово зазначали вище. Про цей феномен успішного співіснування, який проецюється на всі сфери людського життя, опосередковано говорилося, зокрема, у відомих дослідників Г.Хофстеде та У. Оучі. Відомий голландський соціальний психолог Р. Хофстеде досліджував національні культури,за результатами його дослідження була виведена багатофакторна модель цінностей (об'єктом дослідження є транснаціональна корпорація IBM).Пропонована Р. Хофстедом термінологія для опису національної культури включає в себе п'ять параметрів (загальних показників), які він назвав вимірами, оскільки вони зустрічаються майже у всіх можливих комбінаціях.Він сформулював п'ять параметрів, за якими можна ідентифікувати національні культури а саме:
1. за дистанцією влади (ДВ), що визначається ставленням до проблеми нерівності людей;
2. за роллю індивідуалістичного начала (ІН), що характеризується тіснотою зв'язку індивіда і суспільства;
3. за ступенем несприйняття невизначеності (НН), прагнення її уникнути за допомогою правил, традицій, законів, ідеології, релігії;
4. за ступенем орієнтованості на майбутнє (ОМ). Організація може жити вчорашнім, сьогоднішнім днем або прагнути до перспективної живучості, що забезпечується заощадженнями, накопиченням багатства;
5. за рівнем мужності (М), що виражається в характері розподілу соціальних ролей між статями під впливом культурних традицій. Культура з жорстким закріпленням ролей є чоловічою, зі слабким — жіночою. [7,С. 5-6].
А от американський дослідник У. Оучі виділив три основні види організаційної культури:
1. ринкову культуру, яка характеризується пануванням вартісних відносин та орієнтацією на прибуток;
2. бюрократичну культуру, засновану на пануванні регламентів, правил та процедур. Джерелом влади тут є посада членів організації;
3. кланову культуру, що доповнює попередні, її основу становлять внутрішні цінності, традиції організації, що спрямовують діяльність останньої.
Виходячи з таких обставин, як орієнтація культури на людей або матеріальні умови, з одного боку, відкритість та закритість — з іншого, виокремлюють такі її типи:
1. Бюрократична культура характеризується регулюванням усіх аспектів діяльності організації на основі документів, чітких правил, процедур;.
2. Опікунська культура виявляється в сприятливому морально-психологічному кліматі, згуртованості людей, групових нормах та цінностях, неформальному статусі співробітників, їх особистій активності, взаєморозумінні, гармонії відносин. Культура гарантує персоналу стабільність, розвиток та участь У справах організації.
3. Праксеологічна культура ґрунтується на порядку, раціональності, планах, ретельному контролі за їх виконанням, оцінці діяльності працівника за результатами.
4. Підприємницька культура підтримує дії, спрямовані зовні організації та на перспективу, новаторство і творчу активність персоналу. Привабливість культури полягає в тому, що вона гарантує задоволення потреб працівників у розвитку та вдосконаленні.
Важливим елементом управлінської культури організації є культура ставлення до жінок (як тих, що посідають керівні посади, так і тих, що є рядовими виконавцями), що визначає їх становище. Тут виділяються такі види:
1. Культура джентльменського клубу. Це культура цивілізованих людей, в межах якої чоловіки-менеджери, ґрунтуючись на патерналістських позиціях, м'яко утримують жінок на певних ролях, не даючи змогу їм піднятися вище.
2. Культура казарми. Вона деспотична та властива бюрократичним організаціям з безліччю рівнів управління, де жінки займають нижчі рівні.
3. Культура спортивної роздягальні. У її межах чоловіки будують міжособистісні стосунки на основі специфічних чоловічих інтересів, уявлень та демонструють відкриту зневагу до жінок.
4. Культура заперечення відмінностей між статями. Ця культура відкидає дискримінацію, але одночасно не бачить й реальних відмінностей між статями, ігнорує жіночу сутність, їхні сімейні обов'язки, а тому вимагає від них тих же успіхів, що і від чоловіків;
5. Культура помилкового захисту жінок. У межах цієї культури ідея рівності, заснована на загальнолюдських цінностях, підміняється міфами про рівність;
6. Культура розумних мачо. Зовні ця культура не бере до уваги статеві відмінності, бо цінуються розумні та енергійні люди, що уміють в умовах жорсткої конкуренції забезпечувати високу економічну ефективність роботи організації. Тих, що не справляються карають і звільняють, причому іноді жінки бувають жорстокішими і нещаднішими [8].
Повертаючись до коміксу «Країна що створює майбутнє», хочу зауважити, що тут прослідковуються чотири основні теми: уявлення про життя і майбутнє, комунікація, кліше про культуру країни, мова яких вивчається та вирішення коммунікаційних конфліктів із точки зору швейцарського світовідчуття, світосприймання та взаємин між окремими людьми. Усі вони знайщли відображення у нашій методичній розробці. Проте, вважаємо, що використання матеріалів навчального коміксу та розробки суттєво поглиблює опанування іноземними мовами за рахунок розуміння особливості психічного складу етносу, для якого ця мова є рідною. Отже, нашими головними героями є четверо молодих швейцарців та Айда – іншопланетянка, мандрівниця в часі. Рідна мова Флури - ретороманська, Тіціана - італійська, Тьєрі - французька, а Стеф говорить на швейцарському німецькому діалекті. Із вступу ми дізнаємося, що у школі четвірка вивчала німецьку (Флура, Тіціан та Тьєрі), французьку (Флура, Тіціан та Стеф), італійську (Флура) і англійську (Тіціан, Тьєрі та Стеф) - і завдяки знанням іноземних мов і своїї відкритості вони можуть порозумітися один з одним. Таким чином, зображені умови побудови успішного спілкування, незважаючи на культурні відмінності. Спираючись на дослідження Хофстеде, ми чітко бачимо, що крізь призму навчання іноземної мови автори намагаються ознайомити учнів із певними особливостями світосприйняття швейцарців, а саме із домінантою опікунської культури, що виявляється в сприятливому морально-психологічному кліматі, згуртованості людей, групових нормах та цінностях.До того ж вона характеризується перевагою неформального спілкування людей, взаєморозумінням та гармонією відносин. Суспільство, яке будується на таких принципах, гарантує персоналу стабільність та розвиток. Цікавим є те , що відчувається певний вплив культури заперечення відмінностей між статями. Вона відкидає дискримінацію, але одночасно не бачить й реальних відмінностей між статями, а тому вимагає від жінок тих же успіхів, що і від чоловіків. У методичній розробці наводяться конкретні пропозиції для заняття з посиланнями на чотири основні теми: уявлення про життя і майбутнє, комунікація, кліше країн і способи вирішення конфліктів. Різні варіанти зайняття дають можливість зміни форм роботи : індивідуально, з партнером, в групах або класах. Завдання викладачів - привести запропоновані варіанти факультативних завдань у відповідність до вимог шкільної або університетської програми, сформулювати подальші завдання, надати учням підтримку в їх роботі, організувати проведення дискусій і підвести підсумки.Наостанок зазначимо, що навчальний комікс може бути використаний як на уроках рідної, так і на уроках іноземної мов. Зокрема, на уроках рідної мови рекомендуються письмові роботи і дискусії, на уроках іноземної мови - вправи для розуміння тексту і повсякденних розмовних ситуацій. Додатково можна за допомогою звукових записів з Інтернету розвивати сприйняття мови на слух і також через Інтернет налагодити контакти зі швейцарськими учбовими закладами. Щоб зацікавити учнів, можна, також, використати цікаві краєзнавчі Youtube відеоролики, де показана ситуація з проблемою незнання мови, або навпаки, коли знання іноземної мови виручає в життєвій ситуації, що є мотивацією для подальшого вивчення. Важливі державотворчі процеси, які відбуваються в Україні відображаються у методиці навчання, зумовлюючи зміни в мовній та світоглядній картині світу українців, передусім молодого покоління, яке планує у майбутньому здобувати вищу педагогічну та філологічну освіту в Україні та закордоном.Неостанню роль у цьому процесі відіграють іноваційні навчальні матеріали такі як навчальні комікси та бажання вчителя сприймати процес навчання іноземної мови не лише як передачу інформацію про правила та закони мови, а й як процес занурення у лінгвокультурний простір країни, мови якої він навчає. Проте, цього неможливо досягнути без розширення знань про соціальну психологію та міждисциплінарну освітню взаємодію.
Comments